ключ

Ключ:

-- («пан ключа») ряд сусідніх сіл, що належать одному власникові [III]

-- велика земельна власність, що обіймає багато сіл, кріпосницьких маєтків [2]

-- велика земельна власність, що обіймає багато сіл, маєтків [XI]

-- кілька сіл, що належали одному поміщикові [50]

-- кілька сусідніх сіл або хуторів, що належать одному власникові [46-2;XIX] Але станьмо на хвилю на його становищі і погляньмо вище вгору. І у нього є сусіди — інші дідичі: ось пан на цілому ключі або на кількох ключах, магнат, що має 50 або 100 тисяч моргів, простори, що вистачили би на утворення невеличкого князівства; а онде дідич-худопахолок, що сидить на одному селі, задовжений по вуха, як то кажуть, сидить у єврейській кишені [XIX]

-- територіально-господарська одиниця великого поміщицького володіння (латифундії), яка мала свою адміністрацію; до складу ключа входили декілька фільварків, сіл або хуторів, що становили один поміщицький маєток [44-2;44-1]

-- Ключ — це не обов’язково «ряд сусідніх сіл, що належать одному власникові» (488). Жоден словник польської мови, з якої це слово в цьому значенні запозичене, про «сусідство» не говорить (пор. «Słownik języka polskiego», ПАН, т. III, 1961, стор. 741). Про «сусідство» також нічого не згадує «Польсько-український словник» АН УРСР (Київ, 1958, т. І, стор. 411), в якому сказано: «klucz — маєток кількох сіл, ключ». [MО,III]